11 НОВЕЛ ЗАКОНОДАВСТВА ЩОДО НАЛЕЖНОГО УТРИМАННЯ ДИТИНИ

11 НОВЕЛ ЗАКОНОДАВСТВА ЩОДО НАЛЕЖНОГО УТРИМАННЯ ДИТИНИ

8 липня 2017 року вступив в силу Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів" від 17.05.2017 р. № 2037-VII (далі - Закон).

Розглянемо основні новели цього закону:

1⃣Підвищення мінімального розміру аліментів

✔Як було?
Ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України визначала, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

✔Як буде?
Положеннями ч. 2 ст. 182 Сімейного Кодексу України в новій редакції передбачається: «Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку».

✔Практика:
На практиці виникає питання, чи треба буде отримувати нове судове рішення, якщо на руках є рішення суду про призначення аліментів не менше 30% від прожиткового мінімуму? В такому випадку необхідно буде отримувати нове судове рішення про стягнення аліментів не менше 50% від прожиткового мінімуму в наказному чи позовному провадженні.

2⃣Аліменти є власністю дитини.

✔Як було? 
Згідно ч. 1 ст. 179 Сімейного кодексу України передбачалось, що аліменти, одержані на дитину, є власністю того з батьків, на ім'я кого вони виплачуються, і мають використовуватися за цільовим призначенням.

✔Як буде?
Положеннями ч. 1 та ч.2 ст. 179 Сімейного Кодексу України в новій редакції передбачається: «1. Аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. 2. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім’я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

3⃣Спрощення процедури стягнення аліментів у наказному (спрощеному) провадженні

✔Як було? 
Питання стягнення аліментів до прийняття передбачених Законом змін вирішувалось в основному у порядку позовного провадження шляхом подання зацікавленою особою до суду позовної заяви про стягнення аліментів та відповідних доказів в обґрунтування їх розміру. 
Судові накази щодо аліментів могли бути видані судом лише у разі заявлення вимоги про присудження аліментів на дитину в розмірі 30% відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не була пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших зацікавлених осіб.

✔Як буде?
Законом передбачається додаткова можливість стягнення аліментів у наказному (спрощеному) провадженні. 
Внесені до Сімейного кодексу України зміни в частині нових можливостей при стягненні аліментів в спрощеному порядку (у наказному провадженні) спрощують та вдосконалюють механізм їх стягнення шляхом скорочення строку розгляду судом таких справ, зменшення витрат на юридичну (адвокатську) допомогу, переносять тягар доказування на платника аліментів.

4⃣Підсудність у справах про оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, як і про стягнення аліментів, за вибором позивача.

✔Як було? 
Позови щодо додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення згідно ст. 109 Цивільного процесуального кодексу України пред’являлись в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем перебування відповідача.

✔Як буде?
Законом передбачається внесення змін до ч. 1 ст. 110 Цивільного процесуального кодексу України, а саме, що окрім справ про стягнення аліментів за місцем проживання позивача зможуть пред’являтись позовні заяви і про оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення.

5⃣Пільги щодо сплати судового збору при подачі позовів щодо оплати додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.

✔Як було?
Пунктом 3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» було передбачено звільнення позивачів ВИКЛЮЧНО у справах про стягнення аліментів від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

✔Як буде?
Змінами передбачається звільнення від сплати судового збору позивачів також і у справах про оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

6⃣Нові обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів (майно та витрати платника аліментів)

✔Як було?
Статтею 182 Сімейного кодексу України було визначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

✔Як буде?
Законом, визначений у ст.182 Сімейного кодексу України перелік, був розширений, зокрема до обставин які враховуються судом при визначені розміру аліментів віднесено також наявність у платника аліментів рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів.
Такі докази можна отримати зокрема з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Єдиного реєстру МВС, інформації з Державної прикордонної служби, Державної фіскальної служби, або у відповідь на адвокатські запити тощо.

7⃣Спосіб стягнення аліментів визначає виключно стягувач, а не суд.

✔Як було?
Частиною 3 ст. 181 Сімейного кодексу України визначалось, що спосіб стягнення аліментів визначався судом з врахуванням обставин визначених у Сімейному кодексі України, зокрема факту наявності у платника аліментів офіційного працевлаштування або нерегулярного, мінливого доходу, отримання частини доходу в натурі, тощо.

✔Як буде ?
Законом вносяться зміни до ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, зокрема зазначається наступне : «Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів». А в ч.1 ст. 184 Сімейного кодексу України вказується : «Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі».

8⃣Зміни у визначенні заборгованості за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу).

✔Як було?
Стаття 195 Сімейного кодексу України передбачала, що заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення. 
Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості, але працює на час визначення її розміру, заборгованість визначається із заробітку (доходу), який він одержує.
Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості і не працює на час визначення її розміру, вона обчислюється виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

✔Як буде?
До ч.1 ст. 195 Сімейного кодексу України було додано положення, відповідно до якого джерелом дохів є і Україні, і кордон.
В частині 2 ст. 195 Сімейного кодексу України Законом додається також згадка про платника аліментів, що є фізичною особою – підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування.

9⃣Заборона зупинення провадження у справі про стягнення аліментів з підстави наявності спору про батьківство, материнство, визначення місця проживання дитини, участь одного з батьків або родичів у вихованні дитини, спілкуванні з дитиною.

✔Як буде?
Доповнення ст. 201 Цивільного процесуального кодексу України зазначеними змінами дозволить подолати ситуацію, коли платники аліментів свідомо ухиляючись від утримання дітей, використовують процесуальні можливості для затягування судового процесу, що призводить до порушення прав дітей на отримання аліментів.

1⃣0⃣Доповнено нову підставу для відступу від рівності часток при поділі майна подружжя - ухилення від участі в утриманні дитини (дітей).

✔Як було?
Стаття 70: у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї; якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

✔Як буде?
Зазначеним законом ч.2 ст. 70 Сімейного кодексу України було доповнено, зокрема при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя також якщо один із подружжя ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей).

1⃣1⃣Запровадження відповідальності за прострочення оплати додаткових витрат на дитину, удосконалення механізму відповідальності за несплату аліментів.

✔Як було?
Ч.1 ст. 196 Сімейного кодексу України визначалось, що при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Відповідальність за прострочення оплати додаткових витрат на дитину до прийняття змін не передбачалось.

✔Як буде?
Згідно ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України доповнено: "до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості".
Згідно ч.4 ст.196 Сімейного кодексу України, у разі прострочення оплати додаткових витрат на дитину з вини платника такий платник зобов’язаний на вимогу одержувача додаткових витрат сплатити суму заборгованості за додатковими витратами з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних із простроченої суми.